Шляхом аграрної реформи: аграрії чи кріпаки?

Аграрії в країні, вважають себе аграрної супердержавою, відчувають себе безправними і слабкіше кріпаків. Чому так? Дивився понеділкове погоджувальна нарада у Верховній Раді. Був виступ Юлії Тимошенко – не політична, а з конкретного приводу рейдерства сільгоспземлі в Київській області. У цілком успішного кооперативу вчорную, нахабно, так що навіть Мін’юст обурився, відібрали і землю, і урожай. За твердженням ЮВТ, це схема розгортається по всій країні, і за нею стоїть глава аграрного комітету від «Слуг» Микола Сольський. Ну, мотивація рейдерів очевидна: зараз будь-яким, самим незаконним чином віджати землю, а потім перепродати її іноземцям, які днями спробують вирішити покупку нашої землі. І звалити з країни з награбованим. Причому, рейдерам вигідно, щоб Україна взагалі не стало, щоб не було кому пред’являти претензії – як то кажуть, війна все спише. Для мене загадка, чому так пасивно поводяться громадяни України? Чому аграрії, у яких фактично забирають те, що дозволяє їм виживати, сподіваються, що все обійдеться? Не обійдеться. Але тупий бунт тут не допоможе. Тут необхідно солідарна вимога значної частини виборців з вимогою поміняти і систему влади, і персонажів в ній, щоб те беззаконня, яке твориться нині, став неможливий в принципі. Щоб в питаннях землі з’явився прозорий, цивілізований, проукраїнський підхід Навіть «евробляхери» змогли організуватися і чогось добитися. А ось аграрії в країні, вважають себе аграрної супердержавою, відчувають себе безправними і слабкіше кріпаків. Чому так?

https://svodka.com.ua/

Loading...
Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *